Вперше удосконаленні напрямки ультразвукової діагностики первинної плацентарної дисфункції з урахуванням морфо-функціонального стану екстраембріональних структур і матково-плацентарного кровотоку у вагітних високої групи перинатального ризику в ранні терміни гестації. Доповнений патогенез розвитку первинної плацентарної дисфункції на основі вивчення стану екстраембріональних структур у жінок високого перинатального ризику в ранні терміни гестації. Уточнені наукові дані щодо білокпродукувальної (ТБГ, ПАМГ) та гормонсинтезувальної функції плаценти (ХГТ, Пл, Е, Пр) у жінок з низьким розташуванням хоріону в І триместрі гестації.

Концепція формування особистості лікаря передбачає не тільки глибокі професійні знання, але й знання суспільно-гуманітарних дисциплін. Стратегічне завдання освіти третього тисячоліття – формування спеціаліста як творчої особистості, для досягнення цієї мети слід залучати систему інноваційних методів викладання. Зроблено огляд теоретико-практичних засад формування та розвитку термінознавчої науки; окреслено особливості структурної лінгвістики; охарактеризовано передумови переходу до структурно-функціональної лінгвістики у вивченні термінів; описано причини виникнення вторинних назв у медичному дискурсі як реалізацію тенденції до  економії мовних засобів, формування семантичних неологізмів, функціонування явища паронімії в українській медичній термінології. Українська мова є засобом формування багатогранної та всебічнорозвиненої особистості. Дисципліни філологічного циклу передбачають вивчення мови творів різних письменників (О. Кобилянська, В. Кожелянко), що сприяє витворенню когнітивно-прагматичної концепції художнього дискурсу автора. Літературний вимір гуманітарного розвитку українського суспільства знайшов відображення у дослідженні політичного роману-антиутопії у дискурсі альтернативної історії, а також ідейного змісту і проблематики ліро-епічної спадщини класиків української літератури – Т. Шевченка і С. Воробкевича.

Вперше здійснено комплексне дослідження патогенетичних механізмів прогресування та ускладнень есенційної гіпертензії та метаболічного синдрому, що дозволить розробити рекомендації патогенетично обґрунтованого лікування, розкрити нові сторони фармакологічного впливу представниками першої лінії антигіпертензивних препаратів, ефективніше контролювати рівень АТ, уповільнити прогресування есенційної гіпертензії та метаболічного синдрому, попередити життєво небезпечні ускладнення.

Підтверджено, що основним механізмом зростання ЦВТ  є уповільнення венулярного кровоплину, зростання ОЦК, прогресуюче зниження активності нирок з регулювання відповідності ОЦК до об’єму судинного русла, доповнено окремі сторони впливу діуретиків тіазидового ряду, обґрунтовано клінічний тест контролю за корекцією дози діуретика, висловлено думку про можливість застосування тіазидових діуретиків у поєднанні тіазидоподібними діуретиками за різних доз та механізмів дії.

Встановлено, що у хворих зі стабільно високим впродовж доби АТ (ND) та перевищенням нічного АТ над денним (NP) у значної частини ЕГ поєднується з підвищеним та високим центральним венозним тиском (ЦВТ), причиною якого є зниження результативності фізіологічного ниркового механізму «тиск-натрійурез».

Узагальнено результати досліджень механізмів розвитку та особливостей клінічного перебігу гострого перитоніту та кишкової непрохідності в осіб з кандидатними спадковими чинниками, доведено ефективність напрацьованих алгоритмів діагностики, прогнозування і лікування, що сприяє вирішенню актуальної науково-практичної проблеми і в сукупності визначає новий напрям сучасної медицини – вивчення особливостей розвитку, діагностики, прогнозування, лікування та профілактики ускладнень хірургічних захворювань в осіб з генетично детермінованими предикторами їх несприятливого перебігу.

Вперше на основі епідеміологічного дослідження вивчено та доповнено дані щодо поширеності та структури поєднаної патології шлунково-кишкового тракту та щитоподібної залози в дітей Чернівецької області залежно від місця проживання та гендерно-вікових характеристик.

Виділено визначальні етіопатогенетичні предиктори формування та перебігу поєднаної патології в дітей.

Обґрунтовано диференційований підхід до лікування  поєднаної патології з урахуванням функціонального стану щитоподібної залози, імунологічних показників та наявності гелікобактерної інфекції.

Розроблений та апробований диференційний діагностичний та лікувально-профілактичний алгоритми у дітей із поєднаною патологією, що дозволяє оптимізувати ранню діагностику та індивідуалізувати комплексну терапію.

Уперше за допомогою комп­лексу методів морфологічного дослідження з’ясовано особливості динаміки про­сторово-часових перетворень нижньої щелепи та її морфологічних змін упродовж плодового періоду пренатального онтогенезу людини.

Уперше визначені законо­мірності просторово-часової динаміки формоутворення нижньої щелепи в ранньому періоді онтогенезу людини. Вперше з’ясована конституційна та статево-вікова мінливість нижньої щелепи на основі визначення конституційних типів плодів людини і їх кореляційного аналізу із статтю та віковим періодом пренатального розвитку.

Уперше визначені критичні періоди розвитку та формоутворення нижньої щелепи людини. Вперше створені тривимірні реконструкції та математичні моделі нижньої щелепи людини, що є важливим морфологічним підґрунтям для з’ясування її функціональної морфології та прогнозування ступеня життєздатності плода, раннього визначення меж індивідуальної анатомічної мінливості, вста­новлення критеріїв нормального морфогенезу структур нижньої щелепи у плодів людини і профілактики природженої патології лиця та зубо-щелепної системи.

Уперше отримано підтвердження морфологічних змін показниками лазерної поляризаційної автофлуоресцентної мікроскопії гістологічних зрізів тканин.

Уперше вивчено особливості морфології грануляційної тканини лапаротомної рани на тлі злоякісного новоутворення, при впливі періопераційної променевої терапії, гіалуронової кислоти, застосування різних видів швів та внутрішньочеревної гіпертензії.

Уперше доведено покращення якості життя пацієнтів, а також відновлення функціональної активності травної системи, після виконання правобічної геміколектомії з приводу раку ободової кишки, при одночасному формуванні власного ілеотрансверзоанастомозу.

Уперше експериментально та клінічно вивчено мікробіологічні, патоморфологічні, біохімічні особливості перебігу гострого розповсюдженого перитоніту, який виник внаслідок ускладнення раку товстої кишки.

Уперше досліджено густину теплового потоку  та статистичні моменти лазерної поляриметрії злоякісного новоувторення раку молочно залози та перитуморозної ділянки, що лягло в основу розробки методів ранньої діагностики та скринінгу даної патології.

Уперше за допомогою лазерної спектрофотометрії вивчено лінійний дихроїзм епітелію шийки матки при інфікуванні вірусом папіломи людини, з метою ранньої діагностики раку шийки матки.

Уперше доведено  провідну роль комп’ютерної томографії та магнітнорезонансної томографії у діагностиці раку ободової кишки.

Вперше проаналізовані особливості стресостійкості та основні копінг-стратегії поведінки у студентів-медиків; дослідженні психологічні особливості та фактори впливу на суїцидальну поведінку студентів-медиків.

Поглиблено та уточнено: філософські особливості функціонування особистості в умовах кризи; соціально-психологічні особливості реагування особистості, в цілому, та студента-медика зокрема, на кризу та перебіг процесів в умовах кризи. Запропоновано: моделі адаптивної поведінки до кризи, що сприяють збереженню цілісності особистості. Набули подальшого розвитку:  ефективні технологій профілактики та подолання життєвих і професійних криз для підтримки психологічного здоров’я особистості.

Вперше проведений клініко-функціональний аналіз найближчих та віддалених результатів ортопедичного лікування дефектів і деформацій щелепно-лицевої ділянки. Розроблена комплексна програма діагностики, лікування та профілактики патології щелепно-лицевої ділянки.

Надана комплексна оцінка змін мікробіологічного стану та імунної резистентності тканин ротової порожнини при застосуванні різної терапії супроводу при лікуванні стоматологічних захворювань на фоні соматичної патології.

Встановлений кореляційний зв’язок між структурно-функціональними змінами тканин протезного ложа і засобами для покращення адгезивної фіксації малоінвазивних протезів, фіксації повних знімних протезів, використання безметалевих незнімних конструкцій при збереженні біогенного потенціалу людини.

Вперше досліджено рецептори до мелатоніну І та ІІ типу в тканині плацент породіль на тлі плацентарної недостатності, вираженої у вигляді затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Показана висока діагностична можливість поєднаного визначення фетального фібронектину та інтерлейкіну-8 в сироватці крові та цервікальному слизу як прогностичних маркерів можливих передчасних пологів, що передують структурним змінам шийки матки у вагітних групи ризику.

Вперше доведено,  що плацентарна дисфункція на тлі генітальних інфекцій супроводжується змінами імунологічної регуляції в навколоплідних водах.

Встановлені особливості функціонального стану шийки матки, рівні фетального фібронектину та інтерлейкіну-8 у вагітних групи ризику по передчасним пологам. Показана висока діагностична можливість поєднаного визначення фетального фібронектину та інтерлейкіну-8 в сироватці крові та цервікальному слизу як прогностичних маркерів можливих передчасних пологів.

Вперше встановлена гепатопротекторна активність нових ПКРЗ капсул «Фітовенол» та «Гепафісан»,  гранул «Полігербагастрин» та «Гепатропін» на різних лікоіндукованих (парацетамоловому та спричиненого туберкулостатиками) моделях гепатиту. Доведено, що у механізмі гепатопротекторної дії досліджуваних фітозасобів значну роль відіграє їх здатність підвищувати активність антиоксидантного захисту, гальмувати процеси ПОЛ і зменшувати їх пошкоджуючий вплив на гепатоцити, знижувати виразність цитолітичних та запальних процесів.

Вперше проведено системне морфолого-анатомічне дослідження листків і кореневих бульб якону (Polymnia sonchifolia Poepp. & Endl.) та листків стевії (Stevia rebaudiana Bertoni), встановлено їх макро- і мікродіагостичні ознаки, методом якісного та хроматографічного аналізу встановлено наявність та визначено кількісний вміст активних та супутніх речовин. Розроблено технологію та одержано субстанції – густий екстракт з кореневих бульб якону, сухий екстракт з листків стевії та комбінований густий екстракт якону і стевії, фармакологічні дослідження яких показали наявність у них гіпоглікемічної активності.