Перейти до вмісту
- Самостійно писати наукові праці. Автор не повинен здійснювати: копіювання чужої роботи (як без, так і з відома) та оприлюднення її під своїм іменем; представлення суміші власних та запозичених в інших аргументів без належного цитування джерел; перефразування чужої роботи без належно оформленого посилання на оригінального автора або видавця; використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора.
- Писати багато якісних наукових праць (статей, оглядів, монографій, навчальних посібників). Чим більше пишемо, тим вище ймовірність того, що на роботу пошлються.
- Публікувати оригінальні статті високого наукового й практичного рівня, на які охоче б посилалися інші автори.
- Публікуватися в співавторстві з колегами, що мають високі наукометричні показники або їх наукові статті проіндексовані міжнародними наукометричними базами Scopus, Web of Science, Index Copernicus та ін.
- Посилатися на свої роботи (не більше 30%) й роботи колег по обраній тематиці. При цьому необхідно правильно оформляти бібліографічні списки до своїх наукових статей.
- При написанні наукової статті необхідно включати посилання на закордонних та вітчизняних науковців, які опублікували свої наукові праці у журналах, що були проіндексовані міжнародними наукометричними базами. Для пошуку таких публікацій можна використовувати міжнародні наукометричні повнотекстові бази (наприклад, EBSCO, DOAJ) та реферативні бази (наприклад, Web of Science за допомогою функції пошуку Collect у безкоштовній утіліті EndNote, створивши попередньо власний профіль).
- Реєструватися й створювати свій авторський профіль в міжнародних наукометричних базах Scopus, ResearcherlD в Web of Science, Index Copernicus, пошуковій системі Google Академія та у соціальних наукових мережах Mendelley, Research Date. Це значно полегшить доступ до статей окремого вченого, включених у відповідні бази цитування, дозволить власноруч корегувати інформацію про ваші наукові публікації, залучатися до роботи як рецензент, редактор, перекладач, що позитивно позначиться на динаміці змін індексу цитування.
- Публікуватися у закордонних і вітчизняних журналах, що індексуються міжнародними наукометричними базами, які мають високий імпакт-фактор (коефіцієнт впливовості, співвідношення кількості цитувань статей в журналі протягом року). Значення імпакт-фактору для журналів, що індексуються наукометрічною базою Scopus, називається SNIP. Цей показник можна знайти на безкоштовному ресурсі: (http://www.iournalindicators.com/indicators). Для вибору журналів, що індексуються наукометрічною базою Web of Science, можна використати функцію Match у бескоштовній утиліті EndNote, створивши попередньо власний профіль. При виборі журналів, що індексуються наукометричною базою todex Сopernicus, імпакт-фактор журналів називається ICI-імпакт-фактор та ICF-імпакт-фактор. Значення цього показника наведено за посиланням http://iml2012■indexcopemicus■Com/masterlist■php?area%5B%5D=S&area%5B%5D=SS&a rea%5B%5D=AH&icv from=0&icv to=176.
- Звертати увагу на існуючи розходження в традиціях написання наукових статей у вітчизняних і закордонних журналах. Тому з самого початку треба орієнтуватися на підготовку статті для відповідного закордонного видання, а також на якісний реферат англійською мовою для українських і закордонних журналів.
- Необхідно приділити увагу бібліографічному оформленню списку використаних джерел до наукової статті, що відповідатиме певному бібліографічному стилю, який зазначається у вимогах для опублікування у вибраному міжнародному виданні. Для цього можна використовувати функцію Format безкоштовної утіліти EndNote наукометричної бази Web of Science.
- Розсилати колегам копії своїх опублікованих робіт або розміщувати їх у електронному репозитарії Університету. Цим ви полегшуєте колегам доступ до ваших нових опублікованих робіт і підвищуєте ймовірність їхнього цитування. http://aphd.ua/yak-pidvyshchyty-naukovometrychni-pokaznyky-vchenoho/
Детальна інформація